ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Батькам про контакт дитини з сірником.
Велику небезпеку для дітей становить вогонь від звичайного сірника.
Лишає він страшні сліди,
Усе він пожирає.
А як даси йому води
Одразу помирає. (Вогонь)
Людина з часів свого існування тягнулася до вогню, який так приваблює сьогодні наших малюків. Завдання батьків створити у дітей розуміння важливості вогню в житті, навчити їх бачити небезпеку в необачному користуванні ним, уникати пожежного травматизму, оволодіти початковими навичками профілактики пожежного лиха.
Запам’ятайте: контакт дитини з сірником відбудеться обов’язково! Щоб не трапилось лиха, зробіть сірничок добрим знайомим, станьте посередником між ним та дитиною. Наодинці з вісником вогню дитина втрачає рівновагу від раптового спалаху, від опіку пальців при неправильній позиції утримування сірника, від остраху перед батьками за порушення заборони дорослих, від пожежі, якою дорослі нажахали дитину.
Знайомство дошкільника з сірничком влаштуйте таким чином:
- запаліть сірник в присутності дитини, подивіться на нього;
- запропонуйте дитині наблизити руку до сірника з коментарем: холодно, тепло, гаряче, супроводжуючи теплові відчуття дитини;
- за бажанням дитини дайте їй спробувати імітувати рухи запалювання сірника без голівки. Тертя треба проводити від себе по горизонталі трохи вгору, щоб при спалаху вогонь не торкнувся пальців дитини і не злякав її;
- запропонуйте дитині запалити сірник, попередньо оглянувши місце, куди він може впасти в разі невдалої спроби (визначити безпеку загоряння, провести профілактику; періодично тренувати дитину в запалюванні сірника до повного оволодіння вмінням);
- розширити знання дитини про засоби гасіння вогню водою, піском. накриттям мокрою ганчіркою;
- у випадках отримання опіків, ушкоджень шкіри викликати швидку медичну допомогу – телефон 03;
- при пожежі телефонувати – 01.
Усвідомлене і правильне володіння сірниками допоможе дитині обслужити себе в період самостійного перебування вдома, позбавить ризику пожежної катастрофи.
ЗИМОВІ ЦІКАВИНКИ ДЛЯ ВАШОЇ ДИТИНКИ
ЧОМУ ВІЄ ВІТЕР?
Давай розберемося поступово. Вітер - це рух ПОВІТРЯ над землею.
Чому .повітря переміщується?
Сонечко світить і нarpіває його. Тепле повітря піднімається вгору, а на його місце приходить холодне. Це і є вітер.
На землі є місця, де дуже тепло, наприклад, Африка.
Уявляєш, там навіть снігу ніколи не буває. Тому в Африці повітря нагрівається сильніше. А на півночі дуже холодно.
Ось і бігає повітря туди-сюди над землею - звідти, де тепло, туди, де прохолодніше. Звідси й вітер.
ЧОМУ У ДЕРЕВ КОРА ШЕРШАВА?
Дерева, як і люди, мають шкіру. Шкіра дерев називається корою. Поки дерево молоде, кора в нього тоненька та гладенька. З кожним роком дерево росте, і кора стає товстішою. Але вона не може розтягуватися безкінечно. Навіть гумова кулька, якщо її надувати й надувати, лусне. Ось і кора лопається від того, що дерева ростуть. Ці розриви і роблять кору шершавою
ЧИ БУВАЮТЬ СНІЖИНКИ-БЛЮЗНИКИ?
Як хочеться погуляти надворі, коли сніжить! Красиво! Спіймай на рукавичку декілька сніжинок. Уважно їх роздивися. Жодна сніжинка не схожа на іншу сніжинку. їх дуже-дуже багато, але однакових немає. Отже, сніжинок-близнюків на світі не існує. Але є в них одна спільна риса: усі сніжинки- шестикінцеві.
Умієш рахувати до шести? Тоді сміливіше - лови сніжинки та рахуй. У кожної сніжинки шість промінчиків, шість кінчиків. Перевіряй, скільки завгодно.
Запам'ятай: чим холодніше на вулиці, тим сніжинки менші, чим тепліше, тим сніжинки більші.
ХТО МАЛЮЄ ВЗИМКУ НА ВІКНАХ?
Коли надворі дуже холодно, на вікнах з'являються красиві візерунки. Хто ж їх намалював?
Намалював їх на вікнах Дідусь Мороз. Замість фарб і олівців у Дідуся Мороза є вода та холод.
На віконному склі завжди є дрібні подряпини і часточки пилу. Краплі води замерзають, чіпляються за них, вкривають дрібні подряпинки та борозенки крижинками.
Ось так і виникають красиві візерунки.
Жоден візерунок не схожий на інший. їх можна роздивлятись годинами.
БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ
Чим зайняти дитину в черзі?
Як часто ми зриваємося на своїх дітях через те, що вони не можуть на людях спокійно себе поводити? А зробивши дитині чергове зауваження, вона все одно не вгамовується, продовжує крутитися, нити, плакати чи голосно щось питати.
Якщо дитина не може знайти собі місця в магазині, дай їй щось порахувати.
Не варто сварити свого малюка через непосидючість. У певному віці всі дітки однакові і причина Їхньої неспокійності в транспорті, магазині, гостях є звичайна нудьга.
Дорослі люди вміють в моменти нудьги зайняти себе корисними думками, заглибитися у внутрішній світ.
Малюки ж, в яких тільки формується уявлення про свій внутрішній світ, ще не вміють цього робити. Тому мамі, замість того, щоб сварити та вгамовувати малечу, слід навчитися бавитися з нею у будь-якій ситуації.
Фізкультура. Стоячи в черзі виконайте з малюком кілька легких вправ. Розправте плечі, підніміть підборіддя. Намагайтеся піднятися на носочки - тягніться якомога вище. А тепер вставайте на п'ятки. В кого каблучок голосніше стукнув?
Ще дуже корисно займатися «статичною гімнастикою». Рахуючи до шести напружуєте, наприклад, м'язи животи. На цей же рахунок - тримаєте їх втягнутими. Потім знову рахуєте до шести та розслабляєте м'язи. Таку вправу можна робити з усіма м'язами тіла.
У певному віці всі дітки однакові і причина їхньої неспокійності в транспорті, магазині, гостях є звичайна нудьга.
Пам'ять. Такі вправи добре тренують ментальну пам'ять. Уважно подивіться на щось (чи когось) півхвилини. Потім відверніться та перерахуйте одне одному, що ви там побачили. Хто більше?
Спіймати на гачок. Ти протягаєш до дитини долоню. Вона доторкається до твоєї долоні пальчиком і ти говориш: «Ловися, рибко, велика й маленька» - і швидко закриваєш долоню, намагаючись спіймати пальчик малюка. А малюк намагається не попастися.
Загадка. Один з вас описує три предмети когось з черги, а інший вгадує, яку людину ви загадали.
Рими. Спробуйте створити вірш разом. Якщо одразу не вийде, вигадуйте рими до будь-яких слів: банк - танк, банани - бандани, комаха - сіромаха. А вже потім намагайтеся скласти з них вірш: «От їде танк з грошима в банк». Непогано для цих випадків завжди мати при собі блокнот та ручку. А раптом якийсь шедевр вийде?
Дитина - «чомучка»: мамо, а чому на небі хмарка?
У тебе з' явився цікавий співрозмовник!
Підготуйся до його непередбачуваних питань. Своєю допитливістю малюк сам спонукатиме тебе заглядати в енциклопедії. Чудова нагода освіжити знання й навчатися разом зі своєю дитиною.
На тобі лежить відповідальність за якість інформації, яку дитина отримує, пізнаючи довколишній світ.
У віці, коли малюк починає без упину ставити питання, закладаються основи пізнавальної діяльності. Надзвичайно важливо виробити зараз стереотип навчання й поведінки. Допитливість у дитини - важливий показник її інтелектуального і комунікативного розвитку.
Вирізняють два періоди, коли діти активно ставлять питання. У 2 роки від них часто можна почути питання «що це?» Цей період пов'язаний з розвитком номінативної функції мовлення і прагненням дати назви оточуючим речам. У 4-5 років малюк намагається встановити причинно-наслідкові зв'язки між явищами, і з'являються питання типу «чому?» Так, у дошкільному віці в дитини уже сформовані необхідні пізнавальні інструменти.
Крім того, дитячі питання мають комунікативну функцію. Часто малюкові достатньо самого факту, що йому дадуть відповідь. Так відбувається його спілкування з дорослим, який для нього є авторитетним і достовірним джерелом інформації.
Період запитань дуже важливий у житті малюка.
Не всі «чомучки» однакові. Слід бути уважним і вирізняти типологію питань, а також те, з якою метою вони ставляться. Буває, що діти просто замучують батьків постійними питаннями. Тоді слід розібратися в причині такої поведінки. Може, таким чином дитина намагається привернути увагу дорослих. Питання абстрактного й нав'язливого характеру, досить дивні й нетипові для раннього віку дитини, можуть свідчити про наявність неврозу. У такому випадку варто проконсультуватися зі спеціалістом.
Те, що дитина ставить питання, - добре. Допитливість також вважається ознакою обдарованості. На питання малюка слід відповідати просто й точно. Не варто відмахуватися від питань, якою б зайнятою ти не була.
Необхідно стимулювати пізнавальну активність малюка. Учися разом з ним дивуватися предметам і явищам. Тим самим ти зацікавиш його й розвиватимеш хід думки в напрямку пізнання навколишнього світу.
Дитина хоче дізнатися щось нове - це чудова можливість навчити її саму здобувати знання. Зараз немає нестачі в інформації, а для дітей написано безліч хороших пізнавальних книжок -«енциклопедій ЧОМУЧОК>. Починай збирати якісну дитячу бібліотечку і поступово спрямовувати малюка до книжкової шафи.
Навчи дитину не боятися ставити питання. Дай зрозуміти, що не соромно чогось не знати. Гірше не дізнатися, якщо є можливість це зробити.
Батьки часто хочуть виховати дитину «за подобою своєю», не помічаючи, що самі є далеко не ідеальним взірцем для наслідування. А при цьому роблять з дитини полігон для задоволення своїх амбіцій, очікуючи, що вона буде щонайменше вундеркіндом. Це загрожує неврозами, перевантаженням нервової системи і психіки малюка. Тож будь чутливою до свого маленького пізнайка і не перевантажуй надміром інформації.
Батіг чи пряник?
Звідки беруться невиховані діти? Дитячий садочок, школа, вулиця? А може, це просто результат неправильного виховання батьків?
85% впливу чинить на дитину саме родина. Як відомо, 85% впливу чинять на дитину саме батьки. Тому їхня методика виховання повинна бути досконалою або ж наближеною до ідеалу. Передусім потрібно чітко розмежувати, коли варто похвалити малечу, а коли - вказ.ати на помилки, коли терпляче промовчати на її гіперактивність, а коли поставити на місце.
Невміння розпізнати настрій чада, а також психологічні чинники його поведінки створюють серйозні проблеми в сім'ї. Зокрема породжують у дитині завищене почуття справедливості/несправедливості та власної значущості/незначущості.
Все починається з того, що батьки надмірно опікаються своїм дитям. Спочатку - це вимога природи. Адже малюк ще недостатньо самостійний, щоб нагодувати себе, одягнутися чи навіть сходити в туалет. Потім - комплекс батьків, які замість того, щоб приділяти дитині більше уваги та любові, закидають її іграшками, розвагами, грошима. Намагаючись тим самим компенсувати нестачу часу на сина чи доньку. Результати таких старань відомі всім: чадо розпещується і «сідає батькам на голову».
Як для дітей батьки, так і для батьків діти - найкращі та найрідніші з усіх на світі. Це нормально, проте не варто переходити межу. Усі ми не ідеальні. І як би ти не любила свого малюка, маєш дивитися на нього об'єктивно.
Поміркуй над тим, до чого приведе твоє надмірне піклування! Зазвичай діти, яких змалечку пестили, давали все, що вони просили, потурали найменшим їхнім забаганкам, виростають самовпевненими, егоїстичними та водночас непристосованими до життя людьми.
Щоб малюк ріс слухняним, потрібно дотримуватися кількох простих правил:
• Не піддаватися на провокації з боку дитини.
• Змалечку привчати її до самостійності (прибирати за собою, підігрівати їжу, користуватися різними приладами, бавитися).
• У жодному разі не виявляти любов та турботу через гроші та іграшки.
• Купувати бажані речі лише за потрібністю, а не за першою вимогою.
• Сварити та виховувати наодинці, а не публічно.
Ігрова діяльність в молодшому дошкільному віці допомагає дитині розвивати мову, увагу, позитивні емоції, рухові уміння, тренує пам’ять та мислення, зосередженість, дрібну моторику рук, тактильне відчуття, сенсорну сферу, розвантажує дитину психоемоційно.
Ігри з піском виховують пізнавальний інтерес дитини, самостійність, вміння працювати разом з іншими дітьми, інтерес до ігор, любов до рідної природи. Крім того, в дитини формується звичка до чистоти та охайності, обачності.
ИГРИ З МОКРИМ ПІСКОМ
Ігрова вправа «У пісочній країні йдуть дощі»
Мета вправи: вчити регулювати м’язову напругу та розслаблення,
ознайомити з властивостями мокрого піску
Хід вправи:
Вихователь розповідає від імені Піщинки: У нашій пісочній країні іноді ідуть дощі, з’являються річки та озера. Хочете подивитися, як це відбувається?
Вихователь ділить пісок у пісочниці на дві частини і показує способи зволоження піску:
«Струмочок тече» - вихователь ллє воду на одну частину піску тонкою цівочкою
«Дощик мрячить» - іншу частину піску вихователь зволожує через розсіювач
Увага дітей звертається на те. Що змінився колір та запах мокрого піску.
Потім діти самостійно зволожують пісок
Ігрова вправа «Відбитки»
Мета вправи: розвиток тактильних відчуттів, довільної поведінки та коментованого мовлення, вміння кваліфікувати та групувати предмети за різними ознаками
Хід вправи:
Відбитки на мокрому піску робимо за допомогою пасочок у формі тварин, транспортних засобів, різних за величиною геометричних фігур.
Вихователь та дитина по черзі роблять відбитки на мокрому піску.
Потім дитина за словесним сигналом виготовляє серію відбитків, коментуючи свою роботу.
У таких іграх можна використовувати завдання на класифікацію предметів, наприклад, лише геометричні фігури, лише тварини тощо.
Не так давно в наших групах запроваджено новий вид діяльності з піском –
вправи з кінетичним піском
Кінетичний пісок (kinetic sand - англійський варіант написання) - дуже цікавий сучасний матеріал для розвитку дітей, розроблений у Швеції.
Він може використовуватися для розваги, в ході навчального процесу, і навіть в терапевтичних цілях.
Ось кілька способів гри з таким піском:
пересипання з однієї руки в іншу або між пальцями викликає приємні тактильні відчуття, створюючи умови для психологічного розвантаження;
розкладання суміші по банках совочком або з формочок в відерця (тренує координацію рухів рук, а спостереження за процесом надає заспокійливу дію) ;
запропонуйте вибирати з піску кульки, гудзики та інші дрібні предмети (тренується увагу, посидючість) ;
створення традиційних пиріжків, пасок, а також башточок, тварин та інших предметів.
Так це виглядає
Незвичайна речовина складається з 98% натурального піску і безпечного сполучного.
Вона має м'яку приємну консистенцію, яка створює відчуття плинності маси, хоча зовні нагадує звичайний мокрий субстрат.
З нього можна будувати пасочки, башточки, катати кульки і ковбаски (як з пластиліну).
Він ріжеться ножем і зберігає форму, зроблену за трафаретами.
Колір маси для гри світло-коричневий, максимально схожий з природним
