Залізничний район м. Львова. ДНЗ № 75








Лікар радить, інформує, консультує

 

 

Поліомієліт

 

 Шановні  батьки!  Ви маєте знати!

 

Поліомієліт - це гостре інфекційне захворювання,  яке  найчастіше уражає центральну нервову систему, викликаючи параліч або парез.

 

Джерелом інфекції поліомієліту є люди, хворі в стертій та легкій формі,  вірусоносії. Вірус передається від людини до людини через брудні руки, іграшки, предмети побуту, інфіковану їжу та воду.

 

Переносником вірусу є мухи. Механізм передачі через випорожнення та крапельний - через виділення з дихальних шляхів. Вірус поліомієліту проникає в слизову оболонку глотки  та кишківника і розмножується в лімфатичних вузлах.

 

Потрапляючи з лімфою в кров, він розноситься в різні органи і тканини. У цей час з'являються перші прояви хвороби. Вірус уражає спинний мозок, центральну нервову систему .

 

Найбільш  сприятливими до поліомієліту є діти віком від 3 місяців до 7 років.

Є дві форми поліомієліту: паралітична і не паралітична або менінгіальна. 

 

Менінгіальна - розпочинається з температури до 38С, сильної головної болі,  блювання, запаморочення та порушення свідомості.

 

Паралітична форма - триває 1-2 тижні, виникають парези і паралічі, обмежується рухова активність, є деформації  хребта, кисті стоп, відставання в рості, уражається шийний відділ хребта, поперековий відділ спинного мозку.

 

Однією з найтяжчих форм є бульварна форма, при якій вірус уражає стовбур спинного мозку  із життєво важливими  центрами.

 

Також є атипові форми поліомієліту:

- стерта форма - це підвищення температури до38С, головний біль, слабкість, зниження апетиту, болі в животі, почервоніння зіву.

- безсимптомна форма - її діагностують за результатами лабораторних  досліджень.

 

Дуже часто зараження зумовлене порушенням графіків вакцинації дітей, недоцільними  відмовами  батьків щеплювати дітей. Це створює сприятливі умови для циркуляції вірусу. Підвищення рівня захворюваності найчастіше спостерігають у літньо-осінній період Після перенесеного захворювання імунітет зберігається впродовж усього життя. Вірус поліомієліту переносять особи, які приїжджають з країн, де є випадки захворювання: це Індія, Пакистан, Росія, Таджикистан.

 

Профілактика поліомієліту

Для профілактики поліомієліту проводиться планова вакцинація дітей відповідно  до Календаря профщеплень в Укараїні. За цим календарем щеплення проти поліомієліту проводять в 2, 4, 6 місяців, ревакцинацію - у 18 місяців, 6 років,  14 років за відсутності протипоказань.

 

Якщо зареєстровано осередок захворювання, то усім дітям до 5 років, щепленим і не щепленим, проводять екстрену профілактику із застосуванням живої оральної вакцини. Вакцинація дає змогу не лише запобігти розвитку поліомієліту, а й зменшити тяжкість його перебігу та ускладнень і летальних випадків.

 

Рекомендації для батьків  щодо профілактики поліомієліту у дітей

- Привчіть  дітей часто мити руки з милом.

- Давайте дітям пити тільки кип'ячену воду.

- Добре мийте овочі та фрукти перед вживанням.

- Провітрюйте приміщення декілька разів на день.

- Проводьте вологе прибирання помешкання з використанням деззасобів.

- Уникайте з дитиною місць великого скупчення людей.

- Не контактуйте з особами, які перебували в країнах, де є випадки поліомієліту.

- Дотримуйтесь графіка профщеплень дитини, пам'ятайте, що переносником вірусу є мухи.

Будьте всі здорові!

 

 

 

Грип та ГРВI

 

Грип — це високозаразне вірусне захворювання

з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.

 

            Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим.

 

Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

 Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого.

 

Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

 

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє.

У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.

 Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів.

 

Симптоми, що вимагають лікування вдома 


При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома — щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.

 

Такими симптомами є:

-підвищена температура тіла;

-біль у горлі;

-кашель;

- нежить;

- біль у м'язах.

 

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря — його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.

Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

 

 

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

 

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.

Викликайте "швидку" чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

 

    - сильна блідість або посиніння обличчя;
    - затруднення дихання;
    - висока температура тіла, що довго не знижується;
    - багаторазове блювання та випорожнення;
    - порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;
    - болі у грудній клітці;
    - домішки крові у мокроті;
    - падіння артеріального тиску.

 

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів — небезпечно.

Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.   

 

Інфекційний контроль: прості речі рятують життя 

 

Вірус грипу небезпечний, але не всесильний.

Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

 

Навіть якщо ознак хвороби немає: 

 

- Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій. 

- Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. 

- Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини. 

- Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням. 

- Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. 

- Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. 

 

Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів: 

- Залишатися вдома при перших ознаках хвороби — не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них. 

- Не бігати до лікаря з найменшого приводу — у випадку грипоподібної хвороби Ви ризикуєте спровокувати погіршення власного стану і створити небезпеку зараження для інших людей, що може мати смертельні наслідки для деяких з них. Якщо вас непокоїть стан вашого здоров'я — обов'язково звертайтеся до лікаря, але викликайте його додому. 

- Ізолювати хвору людину — виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини. Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання.

 

Вакцинація: найефективніший засіб захисту

 

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.  Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.

 

Що лікує грип

 

Лікувати грип можна за допомогою:

Препаратів з доведеною активністю проти вірусу грипу — лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання противірусних препаратів за призначенням лікаря здатне скоротити період хвороби, полегшити її перебіг та запобігти розвитку ускладнень.

 

    Що не лікує грип

 

    Важливо знати, що грип не лікується за допомогою: 

Антибіотиків — вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу і лише ускладнить боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія й бронхіт, тощо. 

Гомеопатичних препаратів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі й грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих. 

Імуностимуляторів, імуномодуляторів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Водночас їхня дія під час хвороби може за певних умов навіть виявитися шкідливою. 

Народних засобів — лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки ніякі трав'яні відвари, чаї та настоянки на вірус грипу не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом'якшення симптомів грипу — за умов грамотного використання без зловживань.

 

 

Гостра кишкова інфекція у дітей — бактеріальна та вірусна: симптоми, ознаки та лікування, харчування і дієта, профілактика

 

Довгоочікувана літня пора, тривалі зимові свята, чарівна і запашна весна, зачаровує розмаїттям фарб і вихорами листопадов осінь можуть потьмяніти в очах люблячої матері тому, що її малюк хворий. За статистикою одним з найпоширеніших захворювань у малюків молодшого віку є розлад роботи травного трата і кишечника внаслідок проникнення в нього хвороботворних мікроорганізмів. Кишкова інфекція у дітей — явище всесезонна. Дорослі теж від неї не застраховані, але все ж частіше страждають маленькі діти. Чому так відбувається? Звідки взагалі береться ця інфекція? В чому її небезпека? Як відображається хвороба на поведінці малюка? Як допомогти дитині при кишкової інфекції? Чи можна від нього вберегтися? Зараз разом розкладемо все по поличках.

Кишкова інфекція представляє серйозну небезпеку для здоров’я дитини.

Чому і звідки виникає у дитини кишкова інфекція

Причини зародження кишкової інфекції у людей 2, і обидві вони — це наслідок проникнення в організм шкідливих мікроорганізмів.

У першому випадку хвороба викликають кишкові віруси. Їх налічують близько 10 груп. Найбільш відомі і що часто зустрічаються серед них — це ентеровірусна, аденовірусна і ротавірусна кишкова інфекція. Немовлята дуже важко переносять ротавірус або як прозвали його в народі «кишковий грип».

Виявити вірусну інфекцію

Перші ознаки ротавірусу можуть проявитися вже протягом доби після зараження, але частіше вони виникають на 3-5 день після потрапляння вірусу в організм. Симптоми захворювання гострі, явні:

- різко і сильно піднімається температура (до 38-39);

Висока температура становить небезпеку для малюків.

- кілька разів на добу (до 3-6) відбувається блювання;

-загальний стан дитини млявий, апатичний;

-починається частий водянистий пронос з явно вираженим світло-жовтим відтінком і неприємним кислим запахом;

- відбувається почервоніння слизових оболонок очей і горла.

Ентеровірус визначити складніше із-за того, що його симптоми схожі з багатьма іншими захворюваннями. Разом з проявами захворювання, описаними при виникненні ротавірусу, у випадку з ентеровірусною інфекцією можуть спостерігатися:

- лихоманка;

-судоми;

- болі в м’язах і голові;

Під час хвороби у дітей може боліти голова, спостерігатися сонливість і апатія.

- запальний процес в носоглотці;

- страх світла (світлобоязнь);

- сонливість і слабкість;

- біль у серцевому м’язі;

- мимовільне сльозотеча;

- прискорений ритм пульсу.

Ентеровіруси можуть давати ускладнення на серце, ЦНС, м’язовий і шкірний апарати дитини.

Відмінності вірусної шлункової інфекції від бактеріальної

Другим збудником кишкової інфекції у дітей молодшого віку є бактерії.

Бактеріальна інфекція набагато більш відома під назвами:

- колі-інфекція;

- дисбактеріоз;

-сальмонельоз та іншими.

Ознаки бактеріальної інфекції схожі з проявами вірусного зараження — це та ж підвищена температура, але до 37-380С, блювання (при вірусних вона присутня завжди, а при бактеріальних — у половині випадків), пронос (якщо при вірусних зараження спостерігається водянистий пронос жовтого кольору, іноді з піною, то при бактеріальної інфекції він обов’язково містить вкраплення слизу, має зеленуватий відтінок, іноді у калі виявляються невеликі згустки крові — при запущеній формі.

Будь-яка кишкова інфекція супроводжується поносом.

Найбільш небезпечними для малюка (особливо для грудного) є висока температура і блювота. Температура може спровокувати порушення внутрішнього енергетичного обміну та судоми, а блювота — призвести до зневоднення організму.

Євген Олегович Комаровський у своїй відео-школі розповідає, що кращим засобом для визначення зневоднення у маленьких дітей в домашніх умовах є звичайний одноразовий дитячий підгузник.

Як відбувається зараження

Шляхів проникнення вірусів і бактерій в дитячий організм кілька:

 

1. Повітряно-крапельний — шкідливі мікроби потрапляють у клітини тіла через рот і носові ходи разом з повітрям і мікроскопічними крапельками слини й слизу, викинутими в простір при чханні, розмові або кашлі хворою людиною.

2. Контактно-побутовий — віруси і бактерії потрапляють в організм при дотиках людей один до одного, до тварин або до заражених поверхонь і предметів (ручки дверей, ванні приналежності, меблі, посуд).
Зайва любов до домашнього вихованця може призвести до серйозної проблеми.

3. Орально-фекальний — люди заражаються через забруднені нечистотами речі, предмети і погано оброблені продукти або руки.

Схема зараження така:

                - носій паразитуючих мікроорганізмів виділяє природні продукти життєдіяльності;

 - при неправильній санобробці екскременти або блювотні маси можуть потрапити в питну воду, а з неї — на овочі, фрукти та інші оброблювані водою продукти;

 -разом з їжею збудники патогенної флори потрапляють в організм через рот і виникає шлунково-кишкова інфекція.

Джерелом зараження може бути не тільки погано оброблена вода, але і комахи, які є прямим переносником зарази — мухи, які живляться екскрементами заражених тварин або людей.

4.Водний — зараження відбувається безпосередньо через воду у водоймах, колодязях і при неправильній її гігієнічної та санобробці на річкових водоочисних станціях.

5. Харчовий — джерелом розповсюдження кишкових інфекцій можуть бути погано вимиті фрукти і овочі, неякісно термічно оброблене м’ясо або фарш, яйця, рибні та молочні продукти, киселі, неправильно зберігаються ковбасні вироби та багато іншого.

 

Найчастіше у дитини кишкова інфекція виникає влітку. Цьому сприяє тепла і волога навколишнє середовище. Бактерії і віруси не бояться низьких температур і цілком успішно виживають при мінусових показники термометра, але все ж краще тепло і вологу. Більш схильні до зараження діти, у яких ослаблений імунітет. В основну групу ризику входять діти від півроку до 3 років. У цей життєвий період імунітет ще не досить зміцнів, а рівень кислотного середовища в шлунку, що є безпосереднім захисником від шкідливих мікроорганізмів, у малюків набагато нижче, ніж у дорослих.

 

Епідемія кишкової інфекції щорічно спалахує влітку на морських курортах.

 

Морське узбережжя є ідеальним середовищем для життєдіяльності приносять нам шкоду мікроорганізмів, а якщо до цього ще додати і відсутність можливості якісно і в повній мірі дотримуватися санітарні та гігієнічні заходи на відпочинок, то гостра кишкова інфекція точно захоче з вами «подружитися».

Як уберегтися?

Чи можливо уникнути зараження будь-яким з видів кишкової інфекції? Так, але тільки в тому випадку, якщо неухильно дотримуватися профілактичні заходи. Профілактика кишкової інфекції зводиться до таких пунктів:

                 обмежити відвідування маленькою дитиною місць великого скупчення людей;

                 часто мити руки дитині і всім родичам;

Чистота — запорука здоров’я.

                 підтримувати в чистоті предмети особистого користування дитини (соска, пляшечка, ложка, тарілка тощо);

                 годувати малюка груддю. Грудне молоко не захищає від кишкових інфекцій, але істотно знижує можливість зараження;

                відслідковувати якість і термін придатності продуктів, що вживаються в їжу;

                  ретельно термічно обробляти їжу;

                  прищеплювати дитині норми і порядок харчування (не їсти їжу на ходу і не брати зі столу, попередньо не запитавши);

                  поїти дитину кип’яченою водою;

Чистий кип’ячена вода перешкоджає обезводнення організму.

                 ізолювати хворого члена сім’ї від інших родичів (якщо зараження відбулося).

Способи лікування

Як бути, якщо вберегтися від кишкової інфекції не вдалося? Насамперед не треба займатися самолікуванням дитини. Неправильне лікування може призвести до серйозних ускладнень, боротися з якими доведеться довго і важко.

При перших вісників кишкової інфекції викликайте додому дитячого лікаря. Самостійно в лікувальний заклад дитину краще не доставляйте тому, що:

 

                  по-перше, під час поїздки йому може стати гірше;

                 по-друге, ви самостійної транспортуванням інфікованого КИ дитини можете піддати ризику зараження оточуючих.

 

В особливо складних випадках викликайте «Швидку».

 

Лікувати кишкову інфекцію у дітей треба комплексно.

Лікар зазвичай призначає 4 компонента лікування:

1. Регидрационная терапія — боротьба із зневодненням організму при гострій стадії розвитку хвороби. Якщо ознаки зневоднення відсутні, то застосовують профілактичні заходи. Для цього дитину починають відпоювати з перших годин після початку захворювання. Малюкам від молодшого грудничкового віку до 2 років дають випити від 50 до 100 мілілітрів води після кожної дефекації, дітям від 2 до 10 років — від 100 до 200 мілілітрів.

2.    Антибактеріальна терапія - призначається в основному дітям молодшого грудного віку (до 3 місяців), проте антибіотики можуть використовуватися у більш дорослих дітей при імунодефіциті, гематологічних захворюваннях або особливо тяжкому перебігу хвороби.

3. У складних випадках лікар виписує антибіотики.

4.  Допоміжна терапія — застосування препаратів, що нормалізують мікрофлору травної системи.

5.  Дієтотерапія — полягає в дотриманні режиму лікувального харчування.

Перша допомога від мами

Що можна зробити до приїзду лікаря? Якщо у малюка дуже часта блювота і пронос, то ви повинні постаратися не допустити зневоднення організму малюка. Як це можна зробити? Треба давати дитині пити, але не так, як зазвичай — скільки вип’є — стільки і вип’є, а маленькими, дозованими порціями.

Уникнути зневоднення потрібно будь-якою ціною!

 

Поїти дитину можна теплою кип’яченою водою з ложечки, відваром ромашки або давати йому спеціальний розчин «Регидорн». Ліки випускається у формі розфасованого порошку. Разову дозу «Регідрону» треба розчинити у воді (обов’язково кип’яченою) і відпоювати отриманим розчином дитину після кожної рідкої дефекації або блювотного процесу з розрахунку 10 мл на кожен кілограм тіла. Перед кожним наступним напуванням розчин слід збовтувати. Готовий розчин зберігати в холодильнику з температурним режимом не вище 80С не більше доби.

 

Препарат «Смекта» є прекрасним абсорбентом, тому при кишкової інфекції це одне з основних засобів допомоги дитині, до того ж він відмінно підходить і для найменших діток. Народні засоби, такі як, гранатові скоринки або кора дуба, не використовуйте. Вони, звичайно, дадуть закріплює ефект, але ж пронос — це прояв захисної реакції організму на чужорідні патогенні збудники, спрямованої на їх виведення.

Смекта м’яко і дбайливо виводить з організму дитини токсини і сприяє швидкому одужанню.

 

Відгуки зіткнулися з кишковою інфекцією у своїх дітей батьків підтверджують ефективність лікування зазначеними препаратами.

Настасья нарікає на складність підтримання водного балансу при кишкової інфекції:

«Спочатку отруїлася старша дочка 7 років. Весь вечір і половину ночі її рвало, а вночі до блювоті приєднався пронос, але температури не було. Приїхав лікар. Діагностував ротавірус (не знаю, правда, як він це зробив без аналізів…) через 3 дні після початку проблем зі старшою, перший раз вирвало молодшу. Їй всього 4 місяці і годується вона тільки грудьми. Стан обох моїх дівчаток преужасное: одна лежить і нічого абсолютно не хочеться їй, а друга плаче практично без продиху і рве вже, як мені здається, жовчю. Викликала повторно доктора. До цього часу у молодшій піднялася температура, почався ще і пронос. Лікар приїхав вранці і діагностував гостру кишкову інфекцію. Лікар наполягав на госпіталізації в інфекцію, але я відмовилася. Тоді він призначив обом дівчаткам курс отпаивания «Регидроном», разом з яким прописав «Смекту» або «Ентеросгель». Ще в обов’язковому порядку прописав КІП — комплексний імунний препарат і строгу дієту для старшої дочки. Пили ліки через «нехочу» і «не буду», але з примовками потихеньку виходило. Через 3 дні лікування страшні симптоми майже зникли. Доктор приїхав на патронаж і підкоригував дієту і інше лікування. Через 2,5 тижні обидві мої дівчатка вже були здорові, веселі та активні».

Допомога шлунку і кишечнику малюка

Що давати при ротавирусе дитині? У кожному конкретному випадку ліки прописує лікар, але існують загальні препарати, які просто необхідні маляті під час хвороби:

             ректальні свічки «Кипферон» — допомагають підтримувати імунітет малюка під час хвороби.«Віферон» в цьому відношенні менш ефективний;

Кипферон — надійний помічник імунітету.

                  ферментативний препарат «Креон» (треба приймати перед кожним прийомом їжі) необхідний для покращення процесу травлення.

Харчуємося під час хвороби правильно

А яким має бути харчування при кишковій інфекції? Обсяги споживаної дитиною їжі повинні бути менше, ніж при звичайному годуванні, але голодування при кишкової інфекції корисним не буде. На час хвороби дитині призначається спеціальна дієта, що виключає зі звичайного харчування свіжі:

                 овочі;

                  фрукти;

                  соки;

                  молоко і молочні продукти.

Меню дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, залишається незмінним. Меню малюка, харчується з загального столу виглядає приблизно так:

                  в перший-другий день хвороби на сніданок ви можете дати дитині концентрований рисовий відвар і білі сухарики (не здобні);

                  на другий сніданок малюк може отримати манну кашу, приготовану на воді або овочевому бульйоні і кисіль з галетним печивом;

Манна каша з сухариками — ось і весь раціон видужуючого.

                  на обід бажано зварити овочевий суп-пюре і кисіль з груш або сухофруктів. Замість хліба запропонуйте дитині білі здобні сухарі;

                 полудень повинен складатися з протертою рисової каші, звареної на воді або овочевому бульйоні і запеченого солодкого яблука без шкірки;

                  на вечерю запропонуйте малюкові солодкий знежирений кефір з білими несдобными сухариками.

 

На третій-четвертий день (коли гострі симптоми практично зникнуть) у раціон дитини можна акуратно ввести сир і вершки (під час другого завтркак і полуденка), а інші пункти меню залишити без змін. Пізніше в меню можна додати варене яйце або паровий омлет на молоці, каші на розведеному водою 2/3 молоці, протерте м’ясо відварне.

Сир і вершки допоможуть відновити сили.

Після нормалізації стільця дозволено годувати малюка всіма групами продуктів, але тільки термічно оброблених. За 2-3 тижні — стільки триває процес повного одужання — дитина може перейти на звичний для нього стіл.

Ніна повністю підтримує дієтотерапію:

«З КИ у своєї дитини стикається близько 80% батьків, і я винятком не стала. При перших вісників захворювання терміново звернулася до лікаря, який грамотно і дохідливо пояснив схему лікування. Про неї я більш-менш знала, а ось чим пригощати своє хворе чадо в гострий період і на спаді захворювання, поняття толком не мала. На щастя у лікаря була спеціальна таблиця харчування, розписана у вигляді: сніданок — то-то, обід — то-то й вечеря — то-то. Дуже гарна штука. Якщо знайдете де-небудь таку — обов’язково збережіть — вона і діткам, і дорослим дуже допоможе в боротьбі з КИ».

Попрілості у немовлят — досить розповсюджене явище, з яким зустрічається кожна друга мама. Попрілості не становлять серйозної небезпеки для життя дитини, однак доставляють йому сильний дискомфорт. Щоб малюк відчував себе комфортно, головне вчасно вжити заходів.

Плоско-вальгусна деформація стоп — сьогодні все більше мам чує цей діагноз. Чим це загрожує малюкові? Як уникнути деформації стоп? Відповіді на ці та інші питання читайте тут.

Почервоніле м’яке місце крихти сигналізує про внутрішній дисбаланс в організмі. Про що говорить червона попа, дізнайтесь на цій сторінці www.o-my-baby.ru/razvitie/kozha/krasnaya-popa.htm.

Виробляється чи імунітет?

Якщо малюк вперше захворів кишковою інфекцією, то по закінченні захворювання в його організмі виробляється відносний імунітет. Відносний тому, що він активний тільки проти одного збудника, який спричинив захворювання. Однак після десятка або пари десятків років зараження одним і тим же вірусом може повторитися тому, що до моменту дорослішання рівень набутих в дитячому віці антитіл знижується, але хвороба буде буяти вже з набагато меншою силою, ніж у перший раз.

Основні тези статті:

                  кишкова інфекція — хвороба переважно дитяча;

               збудники захворювання можуть мати вірусне або бактеріальне походження;

                щоб не захворіти треба дотримуватися нескладний комплекс профілактичних заходів;

                хвору людину обов’язково треба ізолювати від оточуючих, оскільки він є рознощиком інфекції;

                  початкове лікування і подальшу корекцію терапії проводить тільки лікар;

Не займайтесь самолікуванням! Строго виконуйте всі розпорядження лікаря.

                 антибіотики в боротьбі з КИ застосовуються у виняткових випадках;

                 головне завдання батьків — не допустити зневоднення під час хвороби;

                  сорбенти та електроліти — найдієвіший спосіб боротьби з мікроскопічним ворогом;

                 дієту при КИ не можна ігнорувати.

Діана Баль

 

 

ПАМ’ЯТКА

для батьків щодо адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу

 

 

Щоб полегшити звикання дитини до умов дошкільного навчального закладу, батьки мають підготувати її і фізично, і морально, і соціально.

Запорукою успішної адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу є єдність зусиль і вимог до дитини з боку родини та працівників закладу

 

Познайомте дитину з майбутнім вихователем, проведіть екскурсію до групи та ігрового майданчику, налаштовуючи дитину на те, що перебування в дитячому колективі та в дошкільному навчальному закладі - це приємна, радісна й очікувана подія

Організуйте життя дитини в родині відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі. Сон, вживання їжі, прогулянки й інші режимні моменти проводьте в один і той самий час

 

Подавайте дитині на сніданок молочну страву. На обід готуйте і першу, і другу, і третю страви. Навчіть дитину їсти без сторонньої допомоги

 

Навчайте дитину вдома необхідним правилам самообслуговування, взаємодії з оточенням та сформуйте основні санітарно-гігієнічні навички - дотримання чистоти тіла, культури їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі

 

Залишайте дитину під наглядом інших людей, наприклад, родичів, друзів - спочатку на годину, а потім довше, щоб дитина зрозуміла, що батьки не будуть постійно поряд

 

Поінформуйте медичних працівників і вихователів дошкільного навчального закладу про захоплення дитини, звичний руховий режим, особливості харчування, можливі алергійні реакції тощо

 

У перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі залишайте дитину на дві-три години, поступово збільшуючи час перебування на одну-дві години

 

Дозволяйте дитині брати з собою до дошкільного навчального закладу улюблену іграшку, проте не давайте харчових продуктів і напоїв із собою

 

 Пам’ятайте, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад лише здоровою. Щоранку оглядайте зів, шкіру та волосся дитини, розпитуйте про самопочуття

 

Одягайте дитину відповідно до погодних умов у одяг з натуральних тканин та зручне взуття. Обов’язковим є головний убір

 

Не залишайте дитину в дошкільному навчальному закладі примусово, навіть якщо час звикання виявився довшим за очікуваний. У кожної дитини адаптація до умов дошкільного навчального закладу проходить індивідуально